Нещодавно запрошував одного атомщика на ефір 8 березня. Так він спочатку поржав з мене хвилину, вражений пропозицією, а потім сказав, що ще зранку прийме стограм™ і нікуди виїжджати не буде :) Ну, він дядько веселий, але в кожному жарті…  Одним словом, в межах країни всі ми знаємо, як воно святкується реально.

А ще десь читав чи слухав, що в пікаперів сьогодні другий за значенням рибний день року. Масштаби зйому і траху з ким попало порівняти можна хіба що із Днем Валентина.
Так от. Це мій улюблений трек до 8 березня від Борща, який чесно і відверто передає неповторну атмосферу сьогоднішнього свята на пост-радянському просторі :)

Але так, еслі шо, я зовсім не проти такого свята. Я за щирість :)

p.s. Якщо знайдеться компанія сьогодні піду на “Артиста” або “Сам лайк іт хот” (хоча Вуді Аллен це фільм не катіруєт). А так по плану уборка, стірка, кухня :))

Мій відгук та відеозапис першого (сподіваюсь не останнього) “Електроконцерту” Крихітки на “Українському Форматі” – http://uaformat.com/content/view/1663/1/.

Крихітка. Електроконцерт

Спочатку ні перше ні друге не планувалось, проте враження були настільки хороші, що не міг ними не поділитись, а сам концерт не спробувати записати. Був здивований якістю звуку у “Саліван Рум”, а також якістю самого запису в підсумку. Ось одна з нових композицій, яка в електро-варіанті значно краща за рокову:

p.s. До речі, проапдейтив афішу на сайті. Додав декілька цікавих подій, в тому числі довгоочікуваних презентацій.

Подивився Enter The Void. Як і очікувалось, жесть та винас мозку впродовж трьох годин. Секс, наркотики і Токіо. Суміш кіно, сну і комп’ютерної гри. Однозначно крута позажанрова річ. На 100% атмосферна. Абсолютно унікальна з точки зору режисури, монтажу та операторської роботи. Часом здається, що камера сама живе у картинці і рухається як хоче. Або взагалі її немає. Сюжет нагадає скоріш за все “Реквієм за мрією” або щось на цю тему. Хоча сам фільм не про наркотики, а про реінкарнацію. Він важкий і на любителя (тому одразу попереджаю). Я таке можу подивитись хіба що раз на рік. Проте тут звісно найбільш цікавим є відеоряд. Трейлер дає достатньо повне уявлення про те, що на вас чекає :)

«It’s still the same old story, a fight for love and glory».

Play It Again, Sam (1972)

Шикарна комедія за сценарієм та п’єсою Вуді Аллена та за мотивами класичної стрічки “Касабланка”, відома фраза з якої стала заголовком цього фільму (“Play It Again, Sam”). Це один з небагатьох фільмів за сценарієм Вуді Аллена, в якому він не був режисером. Точніше, це якраз той випадок, коли він ще не був на стільки досвідченим і впевненим у своїх режисерських можливстях. Хоча на той час він вже зняв три комедії. Але в них було мало мелодраматичної складової як тут. Тим не менше, якщо б я обирав трійку кращих його комедій, то ця точно б до неї входила разом із “Love and Death”, яка вийшла через два роки у 75-му і де Вуді вже  був не лише сценаристом, але й режисером. До речі, за акторською грою Вуді ці фільми також, як на мене, одні з кращих нього. Ну, а далі після них до Вуді прийшла справжня слава: поспіль вийшли  Annie Hall (1977), Interiors (1978), Manhattan (1979),  Stardust Memories (1980) і ще багато відомих речей)

Репортаж і відео із ювілейного концерту Flёur у Києві – http://uaformat.com/content/view/1638/1/

Трансляція порятунку чилійських шахтарів дуже нагадує мені фрагмент з фільму Вуді Алена “Дні радіо”, де подібним чином, проте в радіо форматі, велась пряма трансляція операції з порятунку маленької дівчинки, що впала у глибоку яму (чи колодязь). І вся країна затамувавши подих слухала цю трансляцію хвилюючись за долю дитини, об’єднавшись навколо біди, в яку потрапила сім’я дівчинки. Усе це надзвичайно подібно до того, що ми бачимо зараз) Тільки це вже реальне життя, а замість радіо – телебачення. Сподіваюсь, що і завершення історії буде інше ніж у фільмі – щасливе.

Увесь старий мотлох треба лишати в старому році :) Нижче – моє останнє інтерв’ю як учасника студентсько радіо «К:)ВІТ» для якогось студенського чи молодіженого видання, яке брав Дмитро Прокопчук. Воно було створене у вересні цього року після рок-н-рольної вечірки на Посвяті (так називається свято початку навчального року в Могилянці). Це була моя остання вечірка на радіо «К:)ВІТ». Тоді я грав весь вечір впродовж 3,5 годин. І це було неймовірно. Такий захід і в такому форматі я планував дуже давно і його вдалось реалізувати саме так, як я і хотів. Вийшла хороша жирна крапка.

Посвята 2009. Фото - Андрій Божок

Read more…

5 років тому я був першокурсником Могилянки. 22 листопада був понедіок. У мене були пари з самого ранку. Про навчання мало хто думав – всі ходили і лише питали про відсоток підрахованих бюлетнів і попередні результати у тих, хто володів свіжішою інфомацією з інету, яка оновлювалась щогодини.
Так тривало до обіду допоки на великій перерві перед 4 парою всі дізнались, що ЦВК вкрай швидко підрахувала близько 98% і більшість голосів отримав Янукович. 4 пара вже не закінчилась. Під час неї до спортзалу (в мене якраз була фізра) забіг гонєц і повідомив шо на плацу починаються загальостудентські збори. Того дня Могилянка розпочала страйк…

Це колаж зберігся ще з листопада 2004 року. Нещодавно знайшов у старих файлах

Пройшло 5 складних і неоднозначних років.

Висвітлення цієї важливої для країни дати нашими каналами, які ще тоді дуже сильно заборгували суспільству на багао років вперед своїми темниками і брехнею, була жалюгідною. Інтер подав 5 річницю як вірусну маніпуляційну технологію, 1+1 як свято для придурків рівня Баби Поразки, 5 канал дещо ніяково і відморожено розповів про збіговисько в Укр. домі, яке організував Ющенко (в дусі “як тепер все стало погано і як же класно було тоді”) так наче вони не були одним з найважливіших її учасників, а ICTV здається взагалі не згадав у підсмуках…

Ну, і жоден звісно ж не поставив ю інформацію першою. У всіх це було в середині чи в кінці випусків. Для порівняння на Євронюз ця інформація йшла ще на першій хвилині.

Read more…

“Громадяни України, користуйтесь моментом – Виберіть мене своїм Президентом!” – проголошує лідер гурту Тартак Сашко Положинський у приспіві першої пісні свого сольного проекту “СП“, яку днями представив на власному блозі в інтернеті. Музикант не приховує, що вирішив оприлюднити цю композицію першою саме з нагоди початку передвиборчої кампанії. Тож про новий проект Сашка та його громадянську позицію, участь гурту Тартак у рекламних акціях Тимошенко, Ющенка, Януковича та п’яту річницю Помаранчевої революції ми вирішили поговорити із музикантом докладніше.

Сашко Положинський, "Тартак". Фото - Анрі

Read more…