Василь Черепанин, культуролог, викладач Могилянки, директор Центру візуальної культури, один із організаторів скандальної виставки “Українське тіло” у програмі “Культ особи” на радіо “Промінь”.
- про скандал навколо Українського тіла
- про майбутнє Центру візуальної культури після його закриття
- про Могилянку, толерантність і націоналістів
- про сучасне мистецтво в Україні
- про дитинство і вступ до Могилянки
Василь Черепанин. Фото - Павло Чебурей
Шикарна короткометражна документалка, в якій явище годин пік трактується як необхідний елемент існування таких породжень капіталізму як “продукціонізм” та “суспільство споживання”. Показували у добірці “Деконострукція” в рамках МКФ Молодість-2011.
Автор: León Siminiani
Днями в інтернеті з’явилась цікава, надихаюча та мотивуюча лекція Павла Шеременти, експерта в сфері менеджменту, а в недавньому минулому керівника Києво-Могилянської бізнес-школи, про те як визначити та знайти справу свого життя. Рекомендую усім)
Jay Jay Johanson
Розкопав сьогодні міні-виступ Джей-Джей Йохансона та інтерв’ю про новий альбом “Spellbound” в якомусь французькому кафе. Інтерв’ю брав місцевий “PUREchannel” англійською. Все дуже няшно і красівєнько. А ще Джей-Джей виконав два треки акустично там же за роялем – “On the other side” та “Far away”. Там же ці ж два треки він зіграв потім і для іншого місцевого інтернет-проекту LeCargo.org, який, на скільки я зрозумів (бо все на франсе), спеціалізується на таких акустичних сесіях. У телеканалу якість відео краще, а але картинка цікавіша у LeCargo.org. Вона передає атмосферу краще – вечір, навпівпорожнє парижське кафе, в стороні на барі хтось тусить та шумить, за вікном на вулиці ходять якісь люди і майже не звертають увагу на того, хто співає всередині. Дивимось.
Андрій Середа (Кому Вниз) на радіо "Промінь". Фото - Сергій Литвинюк
Наше нещодавнє інтерв’ю із Андрієм Середою, лідером патріархів української готики “Кому Вниз”. У ньому Андрій ВПЕРШЕ розкрив робочу назву нового альбому, який готує гурт. Також ми намагались питати те, про що його рідко запитують в інтерв’ю. Тож, думаю, навіть затяті фани зможуть дізнатись якісь нові дані про особу Андрія Середи і, зокрема, про таке:
- про новий альбом
- про культовість
- про те як стали готами і стан української готики
- про улюблений салатний колір та любов до репу, панк-року і реггі
- про війну та смерть
- про власних батьків, місце народження і дитинство
- про театр та кіно
Нещодавно запрошував одного атомщика на ефір 8 березня. Так він спочатку поржав з мене хвилину, вражений пропозицією, а потім сказав, що ще зранку прийме стограм™ і нікуди виїжджати не буде :) Ну, він дядько веселий, але в кожному жарті… Одним словом, в межах країни всі ми знаємо, як воно святкується реально.
А ще десь читав чи слухав, що в пікаперів сьогодні другий за значенням рибний день року. Масштаби зйому і траху з ким попало порівняти можна хіба що із Днем Валентина.
Так от. Це мій улюблений трек до 8 березня від Борща, який чесно і відверто передає неповторну атмосферу сьогоднішнього свята на пост-радянському просторі :)
Але так, еслі шо, я зовсім не проти такого свята. Я за щирість :)
p.s. Якщо знайдеться компанія сьогодні піду на “Артиста” або “Сам лайк іт хот” (хоча Вуді Аллен це фільм не катіруєт). А так по плану уборка, стірка, кухня :))
Motorama у Києві
Motorama стали для мене відкриттям цього року. Останні пару тижнів присутні в плей-листі, а після концерту в Києві їх там стало ще більше.
Після початку їхнього виступу перебрався на балкон, бо і бажання брати участь в слемі під сценою не було, і видно краще, і до того ж є чим дихати. Там на балконі спочатку записав пару улюблених треків, а за ними і решту концерту. Власне вийшло 10 композицій загальною тривалістю 38 хв. 32 сек.
Плей-лист:
Прошу допомогти ідентифікувати останні три композиції. Нижче відео викладені потреково.
Read more…
Чимось нагадує ці великі екрани у “Blade Runner” з рекламою Кока-коли. Хоч його прєлєсть так ніхто і не зацінив, але мені воно страшенно подобається :)
Мій відгук та відеозапис першого (сподіваюсь не останнього) “Електроконцерту” Крихітки на “Українському Форматі” – http://uaformat.com/content/view/1663/1/.
Крихітка. Електроконцерт
Спочатку ні перше ні друге не планувалось, проте враження були настільки хороші, що не міг ними не поділитись, а сам концерт не спробувати записати. Був здивований якістю звуку у “Саліван Рум”, а також якістю самого запису в підсумку. Ось одна з нових композицій, яка в електро-варіанті значно краща за рокову:
p.s. До речі, проапдейтив афішу на сайті. Додав декілька цікавих подій, в тому числі довгоочікуваних презентацій.
Останній кадр з "Annie Hall"
“After that it got pretty late, and we both had to go, but it was great seeing Annie again. I… I realized what a terrific person she was, and… and how much fun it was just knowing her; and I… I, I thought of that old joke, y’know, the, this… this guy goes to a psychiatrist and says, “Doc, uh, my brother’s crazy; he thinks he’s a chicken.” And, uh, the doctor says, “Well, why don’t you turn him in?” The guy says, “I would, but I need the eggs.” Well, I guess that’s pretty much now how I feel about relationships; y’know, they’re totally irrational, and crazy, and absurd, and… but, uh, I guess we keep goin’ through it because, uh, most of us… need the eggs”.Woody Allen – “Annie Hall”
Сьогодні переглянув вже втретє. Це прекрасна комедія із купою якісного гумору від Вуді Аллена, але якщо розглядати цю стрічку саме як мелодраму, то для мене фінальний текст і кадр є найвиразнішими, найулюбленішими і найсильнішими.
p.s. Принагідно вітаю Вуді із свіжим оскаром, отриманим вчора, за сценарій до прекрасної романтичної стрічки “Midnight in Paris” :)
